Передвиборча програма

«ЗА СУСПІЛЬНІ ІНТЕРЕСИ!»

Україна відповідно до Конституції України є суверенна, незалежна, демократична, правова держава.
Згідно з Основним Законом України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади, тощо.
Наразі настав час обрання народом органу законодавчої влади – Верховної Ради України і вирішити чи буде надалі корупція, вихід правлячих структур за межі конституційного поля, колізія права, непрозорість економічних відносин, розбалансована система державного управління та технологічна відсталість гальмувати ті темпи розвитку, на які дійсно здатні держава і суспільство.
Рішенням партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» мене висунуто кандидатом у народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі №160.
Повністю усвідомлюючи високу відповідальність у разі обрання народним депутатом України, та засвідчуючи готовність використати власний багаторічний досвід та знання на благо людей і країни пропоную свою програму дій «ЗА СУСПІЛЬНІ ІНТЕРЕСИ!»

У СФЕРІ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ

У Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
З свого боку у сфері соціальних стандартів зобов’язуюсь сприяти у:

відновленні пільг, компенсацій і гарантій жертвам нацистських переслідувань та політичних репресій, дітям війни, ветеранам війни, військової служби, органів внутрішніх справ, праці та іншим громадянам похилого віку, інвалідам, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, звільненим з військової служби, медичним і фармацевтичним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, працівникам у сфері культури, бібліотек, музеїв, посадовим особам місцевого самоврядування, державним службовцям, працівникам прокуратури, міліції, державної пожежної охорони, військовослужбовцям та членам їх сімей, працюючим пенсіонерам, тощо;

наданні малозабезпеченим адресної матеріальної допомоги на лікування;

оздоровленні дітей, що належать до соціально вразливих категорій;

збільшенні розміру допомоги на дітей багатодітним сім’ям;

розвитку дитячих будинків сімейного типу;

підтримці реабілітаційних та інтернатних установ для інвалідів і дітей-інвалідів;

підвищенні розміру стипендії для сиріт, які є студентами вищих чи учнями професійно-технічних навчальних закладів;

соціальному становленні та розвитку молоді;

отриманні дотації з держбюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості захищених статей (погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, тощо);

запровадженні з метою підвищення розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери єдиної тарифної сітки в бюджетній сфері в повному обсязі, отримання гідної оплати праці працівниками з однаковими кваліфікацією і навантаженням та однакового розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму для працездатних;

забезпеченні розміру мінімальної пенсії на рівні не менше ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб;

стабілізації солідарної пенсійної системи, зокрема шляхом подальшої детінізації заробітної плати;

запровадженні та розвитку накопичувальної пенсійної системи (загальнообов’язкового та добровільного пенсійного страхування);

ліквідації пенсійної «зрівнялівки» – забезпеченні диференціації розмірів пенсій.

У СФЕРІ ОСВІТИ, ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Освіта є пріоритетною сферою в соціально-економічному, духовному і культурному розвитку Української держави.
Саме через діяльність освітніх закладів реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини.
Водночас система освіти ще позбавлена належної державної підтримки, зокрема у посиленні кадрового потенціалу та поліпшенні фінансування, у забезпеченні сучасними навчальними та інформаційними засобами, зміцненні матеріально – технічної бази навчальних закладів.
З метою забезпечення реалізації основних напрямів модернізації системи освіти з урахуванням вимог сучасного інформаційно-технологічного суспільства зобов’язуюся сприяти у:

збереженні та розширенні мережі позашкільних навчальних закладів;

наданні цільової підтримки школам, виконанні у повному обсязі державних програм «Вчитель», «Шкільний автобус» та інших державних цільових програм;

забезпеченні комп’ютерною технікою всіх загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів та їх підключенні до високошвидкісного Інтернету;

оновленні навчально – методичного забезпечення навчальних закладів;

збереженні та оптимізації мережі навчальних закладів з урахуванням демографічних і економічних реалій;

розробці законопроектів щодо питань освіти на основі наданих рекомендацій, пропозицій та зауважень педагогічних працівників, батьків учнів та обдарованої молоді, тощо.

У сфері фізичної культури і спорту беру на себе зобов’язання сприяти у:

забезпеченні доступності всіх верств населення до занять масовим спортом;

створенні належних умов для фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів;

забезпеченні розвитку мережі спортивних шкіл і клубів;

встановленні дитячих спортивних майданчиків;

відновленні дитячих оздоровчих баз (державних та комунальних дитячих оздоровчих закладів);

залученні інвестицій для відкриття спортивних комплексів, фітнес-центрів, плавальних басейнів, льодових та інших спортивних майданчиків;

отриманні всебічної допомоги громадськими організаціями фізкультурно-спортивного спрямування;

законотворчості щодо розвитку фізичної культури і спорту за наданими рекомендаціями, пропозиціями та зауваженнями причетних до цієї сфери громадян.

У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Пріоритетами у діяльності держави на всіх рівнях має стати забезпечення високоякісної і доступної медичної допомоги з орієнтацією системи охорони здоров’я на попередження захворювань, безпечного і сприятливого для здоров’я середовища життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання, відпочинку, харчування), здоровий спосіб життя населення і покращення демографічної ситуації.
Незважаючи на проголошені Конституцією України принципи, система охорони здоров’я не забезпечує рівного безкоштовного доступу населення до якісних медичних послуг. Причинами цього є відсутність зв’язку між якістю медичних послуг й видатками на її фінансування, низький рівень профілактики і частки первинної медико – санітарної допомоги у структурі медичних послуг, тощо.
З метою зміцнення здоров’я населення, збереження працездатності, поліпшення демографічної ситуації та підвищення ефективності медико-санітарної допомоги зобов’язуюся сприяти у:

удосконаленні системи профілактичного медичного огляду на засадах цільової диспансеризації населення;

реорганізації системи медичного забезпечення з першочерговим розвитком первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) лікарської практики;

покращенні матеріально – технічного обладнання, інформаційному забезпеченні закладів охорони здоров’я та якості наданих ними медичних послуг;

залучені інвестицій у сферу охорони здоров’я, підтримці розвитку приватного сектору медичних послуг, забезпечені доступу до державного фінансування на конкурсній основі;

удосконаленні нормативно-правової бази охорони здоров’я на основі наданих рекомендацій, пропозицій та зауважень медичних працівників, пацієнтів, тощо.

У СФЕРІ ЕКОЛОГІЇ

На сьогодні необхідно вдосконалити національну екологічну політику з метою забезпечення сталого розвитку, гармонізації економіки та довкілля, що дозволить ефективно реалізувати захист конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище.
З метою забезпечення ефективного усунення факторів ризику для здоров’я людей, спричинених небезпечними відходами, загальним забрудненням території зобов’язуюся сприяти у:

утилізації непридатних та заборонених до використання небезпечних речовин;

організації екологічно чистої системи збирання, вивезення, сортування, переробки і утилізації сміття та побутових відходів;

впроваджені технології вилучення та утилізації біогазу полігону твердих побутових відходів;

впроваджені новітніх наукових, екологічно безпечних технологій виробництва (ресурсо – та енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних);

реалізації загальнодержавної програми «Питна вода»;

зупинені знищення парків та скверів у містах;

активізації роботи з реалізації політики у сфері збереження і захисту природної спадщини, започаткуванні процесу відновлення природних ландшафтів;

удосконаленні нормативно-правової бази екологічної безпеки на підставі наданих рекомендацій, пропозицій та зауважень фахівців даної сфери.

У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОСТІ, МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Промисловість забезпечує інноваційний розвиток всіх сфер суспільного життя країни. Рівень розвитку промисловості визначає місце і роль, яке займе Україна в світовому поділі праці, та її конкурентоспроможність.
У сфері промислового розвитку зобов’язуюсь сприяти у:

удосконаленні структури промислового виробництва, посиленні інноваційної спрямованості розвитку, забезпеченні замовленнями, розширенні ринку збуту, посиленні коопераційних зв’язків та активізації міжнародного співробітництва місцевих підприємств;

погашенні заборгованості із заробітної плати місцевими держпідприємствами;

залученні приватного капіталу для виконання державних програм розвитку галузей промисловості.

Малі та середні підприємства відіграють одну з провідних ролей у розвитку приватного сектору та стануть одним з важливих чинників сталого економічного зростання, створення нових робочих місць, структурної перебудови економіки, зміцнення економіки регіонів.
Своїми завданнями щодо допомоги малому та середньому підприємництву вважаю сприяння у:

формуванні регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності;

формуванні регіонального фонду підтримки підприємництва та кредитно-гарантійної установи, запровадженні ефективного механізму мікрокредитування суб’єктів підприємництва, зокрема шляхом залучення іноземних кредитних ресурсів;

заохоченні об’єднання малих та середніх підприємств у ділові мережі та формуванні регіонального кластеру підприємств та інституцій;

створенні та підтримці фінансових інститутів, які працюють на
розвиток підприємництва;

стимулюванні венчурного капіталу, лізингу, запровадженні ефективного механізму правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів у сфері підприємництва;

сприянні створенню інфраструктури розвитку підприємництва;

впровадженні регіональної політики сприяння розвитку підприємництва;

вдосконаленні законодавчої бази, що регламентує діяльність малого і середнього підприємництва.

У СФЕРІ ЖИТЛОВО – КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА

Упродовж останнього десятиліття проблеми, пов’язані з функціонуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокусі пильної політичної уваги, проте серйозних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося.
Неефективність реформування галузі призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика зумовила хронічну і постійно зростаючу збитковість підприємств. Нестача власних і бюджетних фінансових ресурсів, їх неефективне розміщення, відсутність дієвого механізму залучення позабюджетних коштів не сприяють вирішенню завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвитку комунальної інфраструктури.
З метою забезпечення реалізації заходів реформування житлово – комунального господарства зобов’язуюся сприяти у:

проведенні інвентаризації, енергоаудиті та енергопаспортизації основних фондів житлово – комунального господарства, визначення ступеня зносу, залишкової балансової вартості, обсягів фінансування, необхідних для їх відновлення та переоснащення;

зменшені до рівня експлуатаційної безпеки зношеності основних фондів у житлово – комунальній сфері та витрат і втрат під час виробництва (надання) житлово – комунальних послуг;

скороченні кредиторської і дебіторської заборгованості підприємств житлово – комунального господарства, забезпечені ними рентабельності;

стимулюванні технічної і технологічної модернізації та підвищені ресурсо – і енергоефективності житлово – комунального господарства;

забезпечені поступового виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відбудову аварійних об’єктів комунального господарства на умовах фінансування з державного та місцевих бюджетів;

стимулюванні утворення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та забезпеченості їх ефективної діяльності;

залученні у житлово – комунальне господарство інвестицій і співпраці з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;

забезпечені прозорості у формуванні тарифної і цінової політики на житлово комунальні послуги та здійсненні контролю за їх якістю;

забезпечені захисту прав споживачів житлово – комунальних послуг;

виконанні Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства;

розробці проектів нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства на основі наданих рекомендацій, пропозицій та зауважень споживачів і виробників/виконавців житлово – комунальних послуг, тощо.

Україна потребує нових підходів до формування житлової політики, метою якої повинне стати забезпечення населення доступним, високоякісним і комфортним житлом.
У цій сфері сприятиму у:

будівництві (придбанні) доступного житла;

побудові службового житла для тих категорій громадян, що мають право на користування таким житлом;

збільшенні видатків державного бюджету на фінансування житлового будівництва для молодих сімей (першочергово багатодітних), а також обсягу кредитів, що надаються молодим сім’ям для будівництва або придбання житла;

створенні умов для стабільної роботи підприємств будівельної галузі;

розробці проектів нормативно-правових актів з питань впровадження фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла та житлового будівництва в цілому.

У СФЕРІ АГРАРНОГО І СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ

Україна за аграрним потенціалом посідає провідне місце в світі. Проте цей потенціал використовується вкрай неефективно і агропромисловий комплекс за рівнем розвитку значно відстає від передових країн світу.
Держава повинна взяти на себе зобов’язання забезпечити пріоритетний розвиток аграрного сектору національної економіки, утвердити його конкурентоспроможність та сприяти становленню суспільної гармонії – однакової якості життя громадян України як на селі, так і в місті.
Своїми завданнями вбачаю сприяння у:

розв’язанні проблем забезпечення сільського господарства сучасною технікою вітчизняного виробництва, створенні та забезпеченні функціонування машинно-технологічних станцій на комунальній і кооперативній основі в кожному сільському районі;

стимулюванні лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання з подальшим їх наданням безпосереднім користувачам;

отримані державної підтримки безпосередньо сільськогосподарськими товаровиробниками;

здійсненні комплексу заходів щодо землеустрою (завершення видачі державних актів на право власності на землю, виділенні меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), тощо);

забезпеченні формування цінової рівноваги між попитом та пропозицією на внутрішньому ринку молока і соціального захисту населення від коливань цін на молочні продукти;

створенні сучасних дорадчих центрів для надання інформації про технології, юридично-правових та маркетингових консультацій з урахуванням передових надбань аграрної науки та досвіду їх практичного застосування;

розвитку житлово – комунального господарства, систем газифікації, водопостачання, зв’язку та автомобільних доріг у сільській місцевості з наданням субвенцій відповідним місцевим бюджетам;

створенні системи побутового обслуговування на селі;

забезпеченні розвитку мережі закладів культурно – просвітницького спрямування для сільської молоді;

забезпеченні культурно-освітнього розвитку (добудові шкіл та дошкільних навчальних закладів, бібліотек, клубів, тощо);

розвитку сільської медицини шляхом запровадження програми «Сільський лікар», яка передбачатиме створення/відновлення сільських амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів та їх оснащення медичною технікою, забезпеченні у повному обсязі закладів охорони здоров’я в сільській місцевості відповідними автотранспортними засобами;

запровадженні 20-відсоткової надбавки до заробітної плати працівникам сільських закладів освіти, охорони здоров’я та культури.

У разі висловлення мені довіри підтверджую, що як і у минулих скликаннях Верховної Ради України буду дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s