ДО КОНОТОПА ЗАВІТАВ ЛЕВКО ЛУК’ЯНЕНКО

 27  серпня в МБК «Зоряний» відбулася зустріч з українським політиком, письменником та громадським діячем, Героєм України Левком Лукяненком. Людиною, яка за свою боротьбу за незалежність України відсиділа 27 років в радянських концтаборах, 72 дні перебувала в камері смертників, доки смертний вирок не був замінений 15-річним увязненням. Автором Акту про незалежність України, який був прийнятий ВРУ І скликання.

Мабуть символічно, що день народження цієї видатної людини, 24 серпня, співпадає з днем народження незалежної України. Зустрічали гостя спільно: кандидат у депутати по 160 округу Ю. С. Сербін, голова Конотопського осередку ВО «Батьківщина» В. М. Максименко  та голова Конотопського осередку ВО «Свободи» А. Ю. Семеніхін.

На початку зустрічі Левко Григорович зазначив: «5 стаття Конституції визначає, що джерелом влади в Україні є народ. І реалізується ця стаття що п’ять років через участь у виборах. В далекому 1991 ми вибороли незалежність, але нам не вистачило сили замінити окупаційну верхівку у владі. Нині Україною продовжують керувати ті, хто свого часу її катував. Так, влада мінялася і оновлювалася, але, нажаль, на зміну окупаційній владі прийшли їх сини та послідовники, в серці яких немає українства.

Всі кандидати напишуть гарні листівки, адже це не важко. Але завдання виборців полягає у тому, аби дивитися на біографії кожного з тих кандидатів – ким вони були і чиї інтереси захищали 5, 10, 20 років тому. У складі депутатського корпусу нині лише 22% українців. Якщо ми знову оберемо НЕукраїнськй парламент, то яке право матимемо висувати претензії, що вони не дбають про Україну?

Напередодні виборів, прошу Вас про 2 важливі речі:

1. Прийдіть на вибори, не сприяйте фальсифікації.

2. Не продавайте свій голос. Невже за 400 грн ви згодні узаконити своє рабство ще на 5 років?

Не думаю, що це для вас новина. Ми з вами дивимося одне й те ж телебачення, слухаємо радіо. Я прийшов на цю зустріч аби трохи прояснити ситуацію та підтримати Юрія Сергійовича Сербіна, який є кандидатом по 160 округу. Він ваш земляк. Має величезний досвід депутатської роботи, оскільки був у ВР ще першого скликання. Це людина з широкою освітою, талановитий організатор. Він не лише творить добро, але робить це професіонально».

Продовжуючи зустріч Ю.С.Сербін зауважив, що на цій зустрічі не буде обговорювати болючі питання охорони здоров’я, освіти чи пенсійної реформи. А хотів би детальніше пояснити питання, в якому є фахівцем – обіцянки влади про дешеве і доступне житло. Для порівняння – Тимошенко в кризовому 2009 році виділила на будівництво житла для соціальних верств населення 2 млрд.грн., що дозволило побудувати 25 стоквартирних будинки.  А щодо обіцянок влади побудувати в цьому році багато житла, то кошти, які вони витратили на рекламу цієї програми, майже рівні коштам, виділеним на будівництво.

Нам кажуть, аби ЖКХ не зазнало краху, ми маємо сплачувати за реальні  витрати цих організацій з подачі в наші будинки тепла та гарячої води.  Але ніхто не каже правди, що можна зменшити  витрати цих організацій на 30%,  а це означає, що ми будемо платити на 30% менше за їх послуги, якщо будемо виділяти з державного бюджету на ремонт  трубопроводів та заміну застарілих котлів всього лише 6 млрд. грн., що меньше 10% тих коштів, що були вилілені на підготовку до проведення “Євро-2012”.

Отака от математика. Зважаючи на те, як вони «зрушують» проблеми, мабуть краще б і не бралися. Адже всі зрушення, якими вони так вихваляються – стабільно негативні.

Також присутні на зустрічі конотопчани і гості міста мали змогу задавати питання. Найцікавіші з них ми пропонуємо вашій увазі.

Питання до Л.Лук’яненко:

«Чи розмовляли ви з Ющенком з приводу того, що своїми діями він приведе Януковича до влади?»

– Він уже привів. Він напевне перебуває в сфері якоїсь фантазії, бо його нинішні політичні кроки важко пояснити раціонально.  Вони об’єдналися в окрему групу, хоча абсолютно зрозуміло що і 3% не наберуть, тобто не пройдуть 5% бар’єр. Хоча могли би (і мусили би об’єднатися) і віддати свої голоси «Удару», «Свободі» чи «Батьківщині».

Тому нашим виборцям я радив би не розпорошувати життєво необхідні Україні голоси і голосувати за тих, хто має шанс пройти. Для вас це – Юрій Сербін.

«Історичні кольори українського прапору – синьо-жовті, можливо всі проблеми України через те, що ми не слідуємо древнім символам?»

– Справа в тому, що нині надзвичайно важливий, критичний для українців період. Давайте разом порятуємо нашу державу, а вже потім, коли вдасться зупинити руйнівні процеси і запустити справді позитивні програми і зміни –  от тоді вже ми (чи наші діти) у благополучній країні, без страху і розпачу дивлячись у майбутнє, будемо переглядати прапор, чи то герб, чи що інше. Зараз ми вимираємо і деградуємо через безробіття, міграцію і зубожіння. Зараз не час розколювати націю через кольори на прапорі. Мене також мучить, що ми, мов телята, ходимо по вулицях, названих на честь катів  української нації – Кірова, Дзерджинського, Постишева та ін.  Та нині відволікатися на ці питання – лише на руку «Партії Регіонів», але не нам. Це вони докладають значних зусиль, аби відволікти нашу увагу та внести розбрат у наші ряди мовним, та іншими спірними питаннями.

Насправді позитивні зміни розпочнуться тоді, коли ми в душі своїй перестанемо бути малоросами чи хохлами, а станемо українцями.

«Чому до цих пір в Україні не введено Закон про люстрацію, адже більшість цивілізованих країн це вже зробили? Як не зробили це тоді, то зробіть тепер».

– Я можу сказати: ми просто не могли зробити люстрацію. Поясню: коли в 1991 році проголосили Незалежність, то були створені дві комісії – одна – для створення Закону про службу безпеки, а друга – для перевірки кандидатів на пост голови служби безпеки. Я належав до комісії, яка мала підготувати законопроект про службу безпеки. Я три дні був у Варшаві – проводив переговори із головою їх служби безпеки. Запитав у нього: чи знає він агентуру? Чи думає публікувати списки? То він відповів мені, що ні в якому разі не буде цього робити, бо ця публікація може спровокувати громадянську війну.

Я їхав у Варшаву з твердими намірами після повернення опублікувати усі списки української агентури. Із Варшави я повернувся із думкою, що цього не можна робити, бо це й насправді може спровокувати громадянську війну.

Минули роки, і я підготовив Закон про люстрацію. Закон, який не відкривав би всю агентуру, але давав можливість не допускати до державної служби колишніх агентів КГБ і т. д. Через кілька днів після цього, прямо у залі Верховної Ради, мене затримав за рукав мій колега, змусив обернутися на зал, та й каже: «Якби проголосували і твій закон пройшов, то тут мало хто залишиться». Такий закон проти себе вони не ухвалять – ось Вам відповідь.

Питання до Ю.Сербіна:

«Що зможе зробити опозиція, навіть прийшовши до влади, якщо президент та прем’єр залишаться?»

1 сценарій: опозиція проходить у парламент, але має меншість. Залишається єдине – критикувати владу і в разі необхідності блокувати трибуну. Але  ж не можна робити це постійно!

2 сценарій: опозиція перемагає, але не має 300 голосів. Вже краще. Ми зможемо впливати на кожне серйозне рішення – бюджет, реформи і.т.п. Одночасно ключове завдання –  підготовка до президентських виборів.

3 сценарій: опозиція набирає 300 голосів. Це найкращий варіант. З’являється можливість повністю змінити владу, а значить і повернути країну до позитивних економічних зрушень.

Ми можемо і будемо змінювати все на краще по мірі своїх сил. Не буду обіцяти швидкі зміни – це було б нечесно.

Ви всі читаєте газети і дивитесь телевізор. Хоча там в основному дешеві плітки: хто кого вбив чи згвалтував, та все ж таки Ви маєте уявлення про події в світі. Ви знаєте, що деякі країни вибралися із кризи, подібної тій, в якій зараз знаходиться Україна. Люди мого віку пам’ятають як з Польщі до наших Західних областей приїздили, аби купити господарчі товари та білизну, а нам пропонували дешеву помаду. А нині (за оцінками зарубіжних експертів) ми відстаємо від  Польщі у розвитку на 10-15 років. І навряд чи вдасться  подолати цей розрив за 2-3 роки. Але це можливо. І ця можливість повністю залежить від вашого вибору 28 жовтня 2012 року.

«Скільки треба коштів аби побудувати багатоквартирний будинок і чи можливо це в Конотопі?»

Для того, щоб побудувати відносно дешевий стоквартирний будинок в Конотопі потрібно:

1. Щоб міська влада виділила земельну ділянку, до якої вже підведені мережі тепло-, водо- та газопостачання. Це зменшить собівартість житла.

2. Створити список людей, які мають можливість, право  та бажання прийняти участь в програмі отримання молодіжного та доступного житла.

Для цієї категорії населення собівартість квартири зменшується на 30%.

3. Моє завдання як депутата разом з міською владою вирішити питання включення будівництва цього будинку в загальнодержавну программу будівництва доступного житла, що дозволить  профінансувати його будівництво на 30% за рахунок державного бюджету.

4. Можна ще здешевити вартість житла для населення, якщо обєднати програми “пільгового кредитування під 3%” і “тридцятивідсоткового зниження вартості житла за рахунок держави” в одну програму. Для цього потрібно, щоб ВРУ прийняла відповідне рішення і зобовязала уряд це зробити.

5. Якщо внести зміни до закону про Фінансові кредитнв механізми і відмінити продаж житла через фінансові компанії, це зменшить вартість житла ще на 5%. Я вже двічі подавав такий законопроект до Верховної  Ради, але, на жаль, провладна більшість його не підтримує. Мабуть, тому, що це дозволяє їм отримувати надприбутки за рахунок наших громадян.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s